Солом'янський район, історична довідка
Нині, мабуть, далеко не кожний корінний киянин напевно знає, де
пролягало русло колись повноводної красені-річки - правого допливу Дніпра.
Літописна Либідь часів Кия, Щека і Хорива майже безслідно зникла, загнана у
підземелля. Та славне лагідне Ім'я живе: у історичній пам'яті, у слові
людському, у київських назвах - вулиці, готелю, станції метро.
Либідь - і білокрилий птах-лебідь, Либідь - і чарівна сестра-красуня легендарних братів-князів. Либідь - один із найяскравіших символів Києва.
А ще Либідь - та блакитна стрічка, що єднає території двох колишніх районів міста, Залізничного та Жовтневого, в один нинішній - Солом'янський.
У давні часи ріка століттями служила Києву вірою і правдою і як трудівниця, що день - у - день обертала колеса водяних млинів, і як природна перепона на шляху загарбників, котрі зазіхали на серце землі Руської. Для попередження жителів на ній було створено низку поселень-застав. Сліди однієї із застав знайдено поблизу сучасних Караваєвих Дач. У районі станції метро "Берестейська" теж знайдено залишки подібної застави.
Офіційно Залізничний район було засновано 9 квітня 1938 року. Та, зрозуміло, цей район на Со-лом'янці є повноправним спадкоємцем її історії та культури.
Швидкому зростанню села Солом'янки, переселенню в район річки Либеді людей сприяли розпочате в 1834 році будівництво Києво-Печерської фортеці та будівництво залізничної лінії Київ-Балта. 18 лютого 1870 року відкрилось регулярне сполучення з Балтою. Того ж 1870 року став до ладу збудований у стилі англійської готики архітектора Вишневського залізничний вокзал. 1857 року збудовано Володимирський кадетський корпус - за проектом І. В. Штрома.
За даними перепису населення Києва XIX століття на Солом'янці разом з Протасовим Яром проживало 3910 мешканців.
Найбільше підприємство Солом'янки - Залізничні майстерні. Тут працювало близько 1,5 тис. чоловік.
Солом'янка XIX століття мала одну лікарню, чотири трактири-харчевні, три швейні майстерні, одну єврейську школу.
У 1910 році до Солом'янки приєднали селища Верхню та Нижню Солом'янку, Батиєву Гору, Протасів Яр.
В кінці XX століття це район з розвиненою Інфраструктурою, тут мешкало 183,5 тис. чоловік.
Колишній Жовтневий район - один з найстаріших у Києві. Як адміністративно-територіальну одиницю його було утворено на базі тогочасної робітничої околиці міста - Шулявки ще 1921 року.
Перші згадки про Шулявку зустрічаються ще в Іпатіївському літопису-середньовічній хроніці, присвяченій перебігу життя в князівствах Київської Русі, датуються 1146 роком. А у XVIII столітті на Шулявці було розташовано літню резиденцію Київських митрополитів.
Активно ця територія почала освоюватись після 1847 року. 1882 року тут було відкрито підприємство, яке згодом стало одним з провідних в Україні - машинобудівний завод Гретера і Криванека (тепер акціонерна компанія "Більшовик").
Крім цього заводу, в останню чверть XIX століття на Шулявці відкрито й інші підприємства (залізні ліжка, стільці, ваги), чавуноливарний і механічний заводи Велера, механічний завод Залінге-ра та ін. Трохи далі у бік Святошина відкрився завод сільгоспінвентаря, завод ковкого чавуну, ремісниче підприємство та безліч невеликих кустарних майстерень.
1898 року на Шулявці було відкрито Київський полiтехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут").
Колишній Жовтневий район це такі історичні місцевості, як Шулявка, Відрадний, Грушки, Караваєві Дачі. На кінець століття тут проживало 136800 осіб.
У жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Жовтневого та більшої частини Залізничного районів утворено новий, Солом'янський (розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 р. № 1625 "Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій").
Площа території Солом'янського району становить 4,05 тис. га, в ньому мешкає 280,4 тисячі киян.
Характерною рисою району є найбільші транспортні об'єкти столиці України - залізничні станції "Київ-Па-сажирський" і "Київ-Товарний", аеропорт "Київ" (Жуляни). Район має багатогалузевий потужний промисловий комплекс, який складається з 65 промислових підприємств, їхня частка в обсязі промислової продукції міста складає 7,2 відсотка. На території району зосереджена велика частина наукового потенціалу міста - 54 науково-дослідні та проектні інститути, 6 вищих навчальних закладів.
У районі зареєстровано 18035 суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) - юридичних осіб та 14444 СПД-фізичних осіб.
Торгівельне обслуговування населення здійснюють 817 підприємств торгівлі та громадського харчування. Різноманітні види послуг населенню надає 351 підприємство побутового обслуговування.
Провідне місце в розвитку охорони здоров'я району та міста в цілому посідають всесвітньовідомі науково-дослідні медичні заклади: Інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського, Український НДУ кардіології ім. М. Д. Стражеска, Київський НДУ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, Інститут серцево-судинної хірургії АМН України, Центр мікрохірургії ока, Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України.
У районі багато культурних закладів - 5 музичних шкіл, художня школа, 59 бібліотек різних систем і відомств, 3 кінотеатри, Палац творчості дітей та юнацтва, 8 відомчих палаців культури та 4 відомчі музеї, Центр молодіжного дозвілля "Колізей", український театр-студія та камерний театр-студія.
Освітянська галузь району нараховує 48 дитячих дошкільних закладів, 32 середні загальноосвітні школи, 12 шкіл-дитячих садків, 2 гімназії, 7 ліцеїв, 2 вечірні школи, З школи-інтернати, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.
На території району функціонують 5 стадіонів, 9 басейнів, 136 спортмайданчиків, 89 спортивних залів, 13 стрілкових тирів та інші споруди для занять спортом.
Україна у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.
Жителям Київщини!
Щиро вітаємо Вас із знаменною датою — 60-річчям визволення області від фашистських загарбників!
Героїчна битва за Київщину займає особливе місце в історії Великої Вітчизняної війни. Назавжди в її літописі залишаться жорстокі бої з ворогом на Букринському та Лютізькому плацдармах. Навіки вкарбована у пам'яті народній одна з найбільших операцій Другої світової війни — Корсунь-Шевченківська битва.
Ми схиляємо голови перед мужніми захисниками Вітчизни. Вічна слава тим, хто полив своєю кров'ю українську землю. Низький уклін солдатам, які зі зброєю в руках боронили і визволяли рідний край, піднімали з руїн країну після Перемоги.
Наш синівський обов'язок — пам'ятати загиблих і оточити увагою та турботою ветеранів, які пережили воєнне лихоліття.
Сьогодні жителі області своєю звитяжною працею продовжують славні традиції старших поколінь. Віримо, що ви і надалі робитимете все можливе, аби процвітала Київщина, міцніла і звеличувалася у віках незалежна Україна.
Бажаємо Вам миру, міцного здоров'я, добра і злагоди. | 
Районна рада
Опитування
2010-09-06